pamyatka

Памятка для водителя

Документы, которые должен иметь при себе водитель:
Пункт правил 2.1:

1) водительское удостоверение,
2) регистрационный документ,
3) страховка. (страховку разрешено не предъявлять. Обязательна к предъявлению она только в двух случаях : 1) вы стали участником дтп; 2) вы нарушили пдд. (ст. 21.2 ЗУ Об обязательном страховании)).

Стаття 16З.У. Про дорожній рух. Основні права та обов’язки водія транспортного засобу
Водій має право:
керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;
довіряти право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;


10 вопросов, которые может задать сотрудник полиции (они же причины остановки):

Ст. 35 Закона Украины о полиции:
1) Нарушение пдд (требуем ознакомить с доказательствами, согласно ст.268КоАП).
2) Явные признаки неисправности авто.
3) Наличие информации о причастности водителя, или пассажиров к дтп, или преступлению (требуем подтвердить информацию фактом, фото, видео, показания очевидцев (ст.268КоАП)).
4) Автомобиль в розыске (требуем ориентировку в распечатанном виде или проверяем информацию звонком на 102).
5) Необходимость опроса водителя или пассажиров, как свидетелей дтп или преступления (можно отказаться от дачи показаний по ст.63 КУ).
6) Необходимость привлечь водителя к оказанию помощи гражданам или сотрудникам полиции в качестве «понятого» (можем отказаться).
7) В случае принятого Решения органом гос. власти об ограничении движения на конкретном участке дороги.
8) Способ закрепления груза на Вашем авто небезопасен для участников дорожного движения.
9) Использования СПЕЦИАЛЬНЫХ световых или звуковых приборов на Вашем авто.


Закон «О дорожном движении» обязывает водителей только предъявлять документы. Передавать документы, только в случае совершения правонарушения, за которое предусмотрено изъятие водительского удостоверения.

ВАЖНО! ↓↓↓

1)Не передавать документы инспекторам;

2)Не разрешать переписывать на листик Ваши данные (номерной знак, серию и номер водительского, Ваши ФИО и т.д..), Ваши данные могут храниться только в протоколе, а он должен быть обоснованным;

3) Не разрешать задерживать Вас дольше, чем на 5 минут. (У инспектора есть право на остановку транспортного средства (термин «остановка» определен в ПДД – преднамеренное прекращениедвижения транспортного средства на время до 5 минут) и админ. задержание (до 3-х часов НО! Только через составление протокола об административном задержании));

4) Осмотр авто и сверка вин номера разрешена сотрудникам ГАИ и полиции Законом «о полиции» и Законом «о милиции». Но ст.30 К.У. говорит о том, что проведение осмотра в частном владении может проводиться только по мотивированному решению суда. КУ имеет высшую юридическую силу.

Вопросы (причины остановки), которые может озвучить сотрудник ГАИ (идентичны, кроме одного):
проведение целевых мероприятий (операции, отработки, оперативныепланы) для проверки документов на право пользования и управлениятранспортным средством, документов на транспортное средство – проще всего показать документы и ехать дальше;

На вопросы, касающиеся юрисдикции таможенных органов – мы отвечать не обязаны!
Боле того – подобные вопросы могут быть квалифицированы по ст. 365 УК Украины: Превышение власти или служебных полномочий.Настойчиво просим сотрудника полиции и ГАИ – не превышать свои полномочия и не задавать вопросы, которые не входят в его юрисдикцию, а выполнять СВОЮ работу.

Пресекаем попытки передачи «таможенной» информации по телефону, или документируем видеозаписью очередной факт превышения власти (ст.365 УК Украины) ссылаясь на ст. 11 ТКУ: Додержання вимог щодо конфіденційності інформації
1. Інформація, що стосується державної митної справи,отримана органами доходів і зборів, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб’єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади.
Если все же сотрудник таможни превысил свои полномочия и нарушил ст.11 ТКУ, передав Ваши данные сотруднику полиции или ГАИ – то последние попытаются вменить Вам нарушение ч.6.ст.121 КоАП: Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим (в срок 2 месяца) в установленому порядку (объясняя данное действие тем, что все авто на территории Украины должны быть поставлены на постоянный или временный учет в органах МРЭО). Ответ на данное обвинение:
1) Доказательства добытые не законным путем НЕ ЯВЛЯЮТСЯ ДОКАЗАТЕЛЬСТВАМИ.
Ст. 62 Конституція України
Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
2) Даже, если согласиться с сотрудником полиции в том, что мы действительно не поставили авто на временный учет в МРЭО – можно обратиться к Постановлению КМУ №1388, которое гласит, что только автомобили ЛИЧНОГО использования д.быть поставлены на такой учет. Убеждаем, что у нас КОМЕРЧЕССКОЕ использование (т.к. владеет автомобилем юр.лицо) и ст. 121, ч.6. к нам не применима.

 

Не разрешаем вести видеосъемку нас и нашей личной жизни. Не разрешаем проводить осмотр авто, если мы этого не хотим. Ссылаемся на:
ст. 32 Конституции Украины запрет вмешательству в личную и семейную жизнь.

Не допускается сбор, хранение, использование и распространение конфиденциальной информации о лице без его согласия, кроме случаев, определенных законом, и только в интересах национальной безопасности, экономического благосостояния и прав человека.
Статья 30 конституции. Каждому гарантируется неприкосновенность жилища.
Не допускается проникновение в жилище или в иное владение лица, проведение в них осмотра или обыска иначе как по мотивированному решению суда.
В неотложных случаях, связанных со спасением жизни людей и имущества либо с непосредственным преследованием лиц, подозреваемых в совершении преступления, возможен иной, установленный законом, порядок проникновения в жилище или в иное владение лица, проведение в них осмотра и обыска.

Ст. 301 Гражданский кодекс Украины — Право на личную жизнь и ее тайну
1. Физическое лицо имеет право на личную жизнь.
2. Физическое лицо само определяет свою личную жизнь и
возможностьознакомления с ней других лиц.
3. Физическоелицоимеет право на сохранение в тайне обстоятельств
своейличнойжизни.
Инспектор фиксирует Вас на фото, видео и т.д. (ему это делать запрещено.Разрешается только для фиксации совершения правонарушения.)
ст. 182 УК Украини. Нарушение неприкосновенности личной жизни.
Незаконный сбор, хранение, использование или распространение конфиденциальной информации о лице без его согласия или распространение этой информации в публичном выступлении, произведении, публично демонстрируется, или в средствах массовой информации, —
наказываются штрафом до пятидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет.
«Зачекайте – ми перевіримо авто по базі»
1) Сотрудники МВД не имеют доступа к таможенной базе. Их попытки что либо проверить в сфере таможни – будут трактоваться, как превышение служебных полномочий, подпадающее под ст.365 У.К..
2) Сотрудникам таможни запрещено передавать информацию, хранящуюся в их базе другим лицам, в том числе и другим государственным органам (ст. 11 Таможенного кодекса).
3) Нахождение сотрудников таможни на внутренней территории Украины с целью «проверок» ввезенных и нерастаможенных авто не законно. Внутренние приказы таможни такого рода мы считаем не законными, т.к. они противоречат ТКУ. Выдержки из ТКУ:
ст. 346 Підстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевірок
Данная статья выделяет «плановые выездные проверки» и «внеплановые выездные проверки».
Плановая проверка – должна быть прописана в квартальном плане-графике проверок таможенного органа и проводится по месту регистрации проверяемого предприятия. При этом обязательно – письменное уведомление руководителя предприятия за 10 дней до проверки. Такого рода проверки исключены, т.к. проверяются только предприятия, а не физ. лица.
Внеплановая проверка – не значится в квартальных планах. Основания:
1) Центральным органом исполнительной власти выявлены несоответствия в материалах плановой проверки и назначается внеплановая; 2) наличие фактов, свидетельствующих о нарушении таможенного законодательства ПРЕДПРИЯТИЕМ и не предоставление информации на письменный запрос по этому поводу на протяжении 10ти дней; 3) не в срок поданная декларация; 4) открыта процедура закрытия предприятия; 5) жалоба предприятия на результаты плановой проверки.

ВСЕ основания для выездных проверок касаются только юр. лиц. Нет законных оснований для выезда сотрудников таможни с целью проверить физ.лицо. Следовательно – нахождение сотрудника таможни на дорогах Украины ЗАПРЕЩЕНО. Употребление сотрудником таможни в Вашем отношении термина «проверка» — так же может быть квалицировано по ст.365 У.К. (превышение власти и служебных полномочий).
МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 90. Митний режим транзиту
1. Транзит — це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 95. Строки транзитних перевезень
1. Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:
1) для автомобільного транспорту — 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — 5 діб);

Стаття 470. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата
3. Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів —
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 467. Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил
1. Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, — не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
{Частина перша статті 467 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 5288-VI від 18.09.2012}
2. Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, — не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
{Частина друга статті 467 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5288-VI від 18.09.2012}
3. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
{Частина третя статті 467 в редакції Закону № 5288-VI від 18.09.2012}

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 346.  Підстави та порядок проведення органами доходів і зборів документальних виїзних перевірок
1. Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
2. Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні органу доходів і зборів.
3. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється органами доходів і зборів на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування органами доходів і зборів виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
{Частина третя статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}
4. Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, — не частіше одного разу на 30 місяців.
5. У разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначається Кабінетом Міністрів України.
{Частина п’ята статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013}

6. Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
7. Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної органом доходів і зборів, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи. Проведення такої позапланової документальної виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тільки за умови, що стосовно посадових осіб органу доходів і зборів, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або кримінальне провадження. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає орган доходів і зборів, що проводитиме таку перевірку;
{Пункт 1 частини сьомої статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}
2) виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;
3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;
4) розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання підприємства банкрутом;
5) підприємством подано в установленому порядку органу доходів і зборів заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

8. Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. У зазначений строк не включаються:
1) період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з’ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;
2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України;
3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;
4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.

9. Строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного органу доходів і зборів, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:
1) заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);
2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об’єктів;
3) випадки, передбачені абзацом третім пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України;
4) випадки, коли в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи органу доходів і зборів, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, яке перевіряється, не надані документи, необхідні для з’ясування питань такої перевірки.

10. Встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства, уповноважених економічних операторів (у тому числі на підприємствах, які звернулися для отримання такого статусу), а також на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону або у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.
{Частина десята статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}
11. Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевірку підприємства може бути зупинено наказом відповідного органу доходів і зборів, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку керівнику підприємства чи уповноваженій ним особі, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) необхідність відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованої потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті посадової особи органу доходів і зборів;
2) необхідність проведення митної експертизи;
3) необхідність проведення зустрічної звірки;
4) необхідність отримання інформації від інших державних органів України або уповноважених органів іноземних держав.